Тарас Шевченко. Реве та стогне Дніпр Широкий...

Похвала - дуже тонкий, але  дієвий і педагогічний інструмент.

Молоді вчителі не завжди знають, як правильно і ефективно похвалити учня. Сподіваємося, що їм допоможуть 10 золотих правил учительської похвали.

«Якщо ви не знаєте, за що похвалити дитину, придумайте це!» - такою нехитрою рекомендацією психіатра і психотерапевта В. Леві повинен озброїтися кожен педагог. Як же правильно похвалити учня?

Цінність  похвали

Хвалити учня потрібно обов'язково! Чому? Щоб оцінити старання школяра, підтримати його, підвищити самооцінку і посилити мотивацію до вивчення предмета. Схвалення вчителя здатне творити чудеса! Вода, що потрапила на зів'ялу квітку, діє так само, як і добре вчительське слово на дитину, яка потребує підтримки та уваги.

Головна функція похвали - передати щиру віру педагога в можливості свого учня. Але ж кожен школяр має потребу в позитивній оцінці і схваленні своєї діяльності і досягнень. Тільки так можна переконати дитину вчитися, і вчитися із задоволенням. Завдання вчителя – постійно знаходити хороші приводи для словесного заохочення своїх вихованців.

Золоті правила похвали

Як похвалити учня на уроці і не надати йому тим самим «ведмежу послугу»? Для цього педагогу важливо дотримуватися таких правил.

1. Хваліть за старанність!

Хвалити учня потрібно за ті зусилля і старання, які він доклав при виконанні завдання або доручення, а не за гарні здібності та інтелект, дані йому природою. Наприклад, похвалити учня за відмінний диктант можна так: «Молодець! Ти багато читаєш, старанно підготувався до роботи, повторив всі правила!» Не зовсім правильно в цьому випадку говорити: «Ти не допустив в диктанті жодної помилки! У тебе вроджена грамотність!»  

2. Хваліть дії, а не особистість!

У похвалі дуже важливо висловити схвалення дій і досягнень учня, а не оцінити його особистість. В іншому випадку у школяра може сформуватися необ'єктивно завищена самооцінка і зарозумілість.

3. Чітко позначайте, за що хвалите!

Важливо, щоб школяр розумів, за що конкретно його похвалили, що саме йому вдалося зробити добре. Загальна похвала має невисоку ефективність, викликає сумніви в її щирості. Наприклад, при бажанні похвалити учня на уроці малювання можна звернути увагу на деталі малюнка: «Яку красиву вазу з фруктами тобі вдалося зобразити!». При цьому рекомендується уникати загальних фраз: «Ти розумниця! Справжній художник!» Якщо це доречно, намагайтеся підкреслити складність завдання, успішно виконаного учнем.

4. Хваліть в міру і по справі!

Учительська похвала повинна бути щирою, заслуженою, помірною і обгрунтованою, щоб не викликати заздрість з боку інших учнів. Безмірна похвала втрачає будь-яку цінність і сенс, привчає дитину до дешевого успіху. Школяр, якого хвалять за кожну дрібницю, підсвідомо очікує схвалення практично кожного свого дії. А коли не отримує його, щиро дивується. До того ж похвала без міри – прямий шлях до зазнайства, причина виникнення ліні і байдужості до інших предметів.

5. Хваліть не тільки «улюбленців»!

У кожному класі не обходиться без неформальної ієрархії, на підставі якої вважається, що одні учні гідні похвали більшою мірою, ніж інші. Як же хвалити своїх вихованців, які не користуються популярністю у однокласників? Наполеглива похвала на їхню адресу може тільки погіршити до них ставлення класу. Важливо таких учнів обгрунтовано підтримувати, звертати увагу на їх успіхи в навчальній і позаурочної діяльності. Для похвали своїх «улюбленців» педагогу бажано вибирати найбільш підходящий для цього момент.

6. Зупиняйтеся на хорошому!

Як легко за допомогою словесного схвалення педагогу вдається підвищити самооцінку учня! Але всього одне зайве речення здатне все зруйнувати. Наприклад, якщо вчитель захотів похвалити школяра на уроці математики за цікаве рішення однієї задачі, він не повинен вказувати на те, що інша частина роботи йому не вдалася. Невдалий приклад похвали: «Молодець! Ти вирішив цю задачу незвичайним способом! А на інші приклади навіть дивитися не хочеться!» В даному контексті останнє речення не повинно було прозвучати з вуст педагога.

Учительська похвала не повинна містити докорів, умов і уточнень, її потрібно закінчити на хорошій ноті. Похваливши учня, не варто через деякий час переконувати його в значущості цього особистого досягнення.

До речі, не менш важливо вчити батьків правильно хвалити своїх дітей.

7. Не протиставляйте одного учня всьому класу!

Не можна хвалити одного учня, якщо його не підтримує група. Навіть якщо він вчинив правильно.

Наприклад, як похвалити учня на уроці, якщо він один виконав домашнє завдання? Найкраще зробити це наодинці з дитиною. Адже похвала перед усім класом (хоч і цілком заслужена) в цьому випадку здатна породити у однокласників не так заздрість, скільки агресію. Але ж цей учень ні в чому не винен!

8. Хваліть без порівнянь!

Важливо, щоб вчительська похвала була безумовною, не містила порівнянь. Не порівнюйте успіхи, результати і особистісні якості учня з досягненнями однолітків. Не кажіть, що Федір молодець, тому що він впорався із завданням краще, ніж його однокласник Іван або Микола.

9. Підкріплюйте похвалу!

Похвала, підкріплена схвалюючими невербальними компонентами (посмішкою, мімікою, відкритими жестами) володіє більшою силою і ефективністю.

10. Запасіться «Я-посланнями»!

Більш дієвою є та похвала, при вираженні якої вчитель використовує «Я-послання». Наприклад, похвалити учня на уроці літератури можна так: «Я дуже рада, що тобі вдалося вивчити і виразно розповісти цей непростий вірш». Така похвала сприяє зближенню вчителя і його вихованців.

Похвала - дуже дієвий, важливий і тонкий інструмент в правильному вихованні дітей. Розумна вчительська і батьківська похвала пов'язана з розумними очікуваннями, і більшості учнів вдасться їх виправдати. Вчителю важливо пам'ятати, що найцінніша і ефективна похвала для школяра - заслужена і помірна. Шукайте привід похвалити своїх вихованців, і ви обов'язково його знайдете!

П