Вчитель з британського Бірмінгема використав простий, але могутній фокус, щоб показати дітям жахливий ефект буллінга, тобто залякування та цькування.
Роузі Даттон навчає дітей релаксації та духовному і розумовому збагаченню. Нещодавно вона розповіла про свій урок на сторінці Relax Kids Tamworth у Facebook.
"Сьогодні в одному з наших класів я показала дітям два яблука (діти спочатку цього не знали, однак я впустила одне з яблук на підлогу, яке саме, важко було сказати, бо обидва мали однаковий вигляд). Ми говорили з дітьми про яблука, і обидва малюки описали однаково: вони були червоні, того самого розміру і достатньо соковиті для того, щоб їх можна було з’їсти.
Я взяла те яблуко, яке впустила на підлогу, і розповіла дітям, як воно мені не подобається. Я думаю, воно огидне, - сказала я їм. У нього жахливий колір, а стебло занадто коротке. Я сказала: воно не подобається мені, тож не має подобатися і вам", - так розпочала свій урок вчителька.
Дехто з дітей подивився на Роуз, ніби вона була божевільною. Однак вчитель пустила яблуко по колу, і, на її прохання, діти ображали фрукт: "ти не пахнеш, напевне, у тобі є хробаки, я навіть не знаю, навіщо ти існуєш".
Вчительці навіть стало шкода бідного яблука.
Потім вона пустила по колу інше яблуко, якому усі школярі говорили хороші слова: "Ти чудове, твоя шкірка красива, який у тебе гарний колір".
Згодом вчителька забрала обидва фрукти, обговоривши з дітьми зовнішній вигляд ще раз: яблука не змінилися.
І тут вона розрізала їх. Те, до якого усі були добрими, було чистим, соковитим та свіжим.
Однак те яблучко, якому говорили погані речі, було всередині побитим, ніби у синцях.
"Я думаю, що для дітей то був момент просвітлення. Вони дійсно зрозуміли: те, що ми побачили всередині цього яблука – забиті місця, кашка – це те, що відбувається всередині кожного з нас, коли хтось утискає нас своїми словами або діями.
Коли діти стикаються з буллінгом, вони жахливо почуваються всередині, та інколи не показують чи не говорять іншим, як саме вони почуваються. Якби ми не розрізали те яблуко, ми б ніколи не дізнались, скільки завдали йому болю.
На відміну від яблука, ми можемо припинити цькування та образи.
Можемо навчити дітей, що не можна казати погані слова одне одному, і треба обговорювати, як від наших слів та дій почуваються інші.
Ми можемо навчити малих стояти горою одне за одного і зупиняти буллінг у бідь-якій формі – так, як одна маленька дівчинка, яка на уроці відмовилася говорити погані слова яблуку".
"У язика немає кісток, однак він може розбити серце. Будьте обережними зі своїми словами!", – підсумувала талановита педагог.
Коментарі
Дописати коментар