Посвята в першокласники

Дім-Дімич: 

Шановні пане та панове! Ми раді вітати Вас на цьому святі! Сьогодні в нашому Царстві Знань урочиста церемонія «Посвята в першокласники», яку я оголошую…Діти, а ви мене впізнали?(звучить мелодія з мультфільму “Фіксікі”). Так, я — Дім-Дімич.

(Вбігає зла Фея – чаклунка і вихоплює із рук церемоніймейстера грамоту після чого зникає)

Дім-Дімич: 

У чому річ? Чиї це жарти?

Лиха Фея:  Мої, а що?

Дім-Дімич: Ну звичайно, я міг і сам здогадатися. Ваші жарти, шановна пані Фея, недоречні. У нас тут серйозна церемонія посвята наших наймолодших школярів у першокласники.

Лиха Фея: Для кого кажете посвята?

Дім-Дімич: Для першокласників!

Лиха Фея: Для кого, для кого?

Дім-Дімич:  Для першокласників…

Лиха Фея: Які ж ви першокласники? Ви ж не знаєте елементарного.

Д-Д:  О ні, тут Ви, шановна фея, помиляєтесь, діти такі розумні, такі кмітливі, такі сміливі…

Лиха Фея: Що красиві то красиві, але вони незнайомі навіть з моїми вірними друзями.

Д-Д.  Якими такими друзями?

Лиха Фея:  А ось з якими?

(на сцену виходять під музичний супровід Одиниця і Двійка)

Одиниця: (улесливо) Любі друзі! Ми так хочемо з вами познайомитись!

Двійка: Вам з нами буде так весело, давайте дружити.

Д-Д. Діти, не потрібні вам такі друзі, нічого гарного вони вас не навчать. Дружба з ними небезпечна. А де ж наша добра Фея – чарівниця?

(До зали входить добра Фея – чарівниця, а Одиниця і Двійка і Зла Фея тікають). Сцена закривається.

Д-Д.  Нарешті, де ви так забарилися?

Добра Фея: Я була в салоні краси, сьогодні потрібно мати бездоганний вигляд.

Д-Д:  Поки ви по салонах ходите, наші першокласники ледве не потрапили в біду.

Так – так, ви сьогодні дуже гарні. Але швидше беріть чарівний дзвіночок, голосно дзвоніть і повідомляйте, що в Царстві Знань свято. 

Добра Фея: Де дзвоник? Він завжди був тут, а тепер його немає… Діти, ви не бачили, куди подівся чарівний дзвоник? Що? Його вкрала лиха Фея зі своїми помічниками! Що ж тепер робити?

Д-Д. Зупиніться! Не метушіться! Потрібно добре поміркувати! Лиха Фея вкрала ключ – так? Так! Звичайно ж, вона його вже зачарувала – так? Так! А що, ваших чарів не достатньо, щоб його повернути?

Добра Фея:  На жаль, ні! У цій ситуації діти мусять допомогти собі самі. І що б із дзвоника зняти чари зняти чари, потрібно показати лихій Феї, що наші першокласники дуже розумні, талановиті. Кмітливі. Лише тоді чари спадуть, і ми повернемо дзвоник. А допомагати нам у цьому будуть наші друзі – найулюбленіші  герої з мультфільмів. (Махає чарівною паличкою)
(Забігають фіксікі і жестами кличуть своїх друзів)

Сцена відкривається.

Танець “Фіксікі — Помогатор”

Нулик: Друзі, ви знаєте як нас звуть? Так! І я вважаю, що ви всі розумні, кмітливі, тому загадаю вам загадки, а ви їх розгадайте. Слухайте:

Вчити читати, рахувати,
І писати, і співати
Всіх дітей довкола
Наша люба … (школа)

Разом стіл я і стілець,
Хто вгадає – молодець. (парта)

Є чарівник у школі в нас,
А ну впізнайте хто він?
Озветься – тиша йде клас,
Озветься ще раз – гомін.
Що б не спізнитись на урок,
Нам голос подає … (дзвінок)

Всяк школяр його шанує,
Бо він пише і малює.
Хто ж цей славний молодець?
Це звичайно … (олівець)

Не кущ, а з листочками,
Не сорочка, а зшита
Не людина, а навчає. (книга)

Сімка:  Молодці, діти! Ви дуже кмітливі (виходять діти і Добра Фея)

Добра Фея: Наші діти вміють не тільки загадки розгадувати, а й дуже – дуже хочуть вивчити багато нового. Ось послухайте.

1 учень: В школу йдемо не дарма:
Вчення – світло, невчення – тьма.
Ми прийшли знання здобути,
Хочем грамотними бути.

Учениця: Бо знання нам необхідні,
Дуже, дуже всі потрібні.
Ну а книжка нас навчить,
Як на світі треба жить.

2 учень: Треба добре букви знати,
Щоб навчитися читати,
Щоб до комп’ютера змогти
Нам звертатися на «ти»,
Щоб змогти програму вести
Й не лякали в класі тести.

Нулик: Молодці, ви дуже добре виконали завдання! А найголовніше змогли довести, що ви не тільки розумні діти, а й наполегливі, у вас є бажання вчитися! Бажаю успіхів! До побачення!

Добра Фея: Так, так, поглянемо, чи з’явився наш чарівний дзвоник?

(Дивиться в скриньку)

Ні його, на жаль, немає. Тоді продовжимо. Перевіримо Вас на спритність.

(заходять за куліси)

Конкурс ”Хто збере швидше портфелик”

Добра Фея: Які ж ви спритні, молодці! Давайте перевіримо, чи не повернувся до нас дзвоник? На жаль, ні.

(Під мелодію з мультф.”Фіксікі” виходить Мася)

Мася: Вітаю вас! Любі діти, дорогою до вас я потрапила Осіннє Царство,де дерева в золотих та багряних сукнях та різноманітні квіти. А ви знаєте осінні квіти?

(Показує малюнки квітів, а діти хором називають їх)

Звучить фонограма «Грім і дощ»)

Пісня “Маленькая страна”

Танець «Парасольки»

   Нулик: Молодці! Ви заслуговуєте на прекрасну подорож до Царства Знань. Розкажіть мені ,будь ласка, яких правил ви дотримуєтеся у школі, чи вмієте ви дружити?

(Діти виходять на сцену і читають вірші)

Щоб урок минув не марно.
Треба сісти рівно й гарно.

Спитати хочеш – не гукай
А тільки руку підіймай.

Не базікай на уроках,
Як папуга чи сорока.

Прізвиськ дітям не давай,
А дівчаток – захищай.

Бути чесним і правдивим –
Важливе правило у нас.

Бути другом не зрадливим
Клас за тебе, ти – за клас!

(Діти йдуть за куліси, вибігає хлопчик і пошепки говорить)

Хлопчик: Розкажу вам про першокласника Юрка.

Вірш «Про перерву та урок» А. Костецький

Юра твердить, що перерва -

втричі більша від уроку,

бо встига Юрко за неї

купу справ зробить, нівроку.

За перерву Юра встиг

насмішити в класі всіх.

Встиг задачу й твір списати,

ще й на Славі покататись.

Та в Юрка спокійні нерви,

бо урок мине за мить,

ну а потім — знов перерва:

встигне купу справ зробить!

Десь залізти встиг у фарбу.

Гулю встиг набить об парту

й на портфель Руденко Лізи

причепить якусь мармизу.

Ще Юрко — герой! - зумів

поплювати в горобців.

В двір помчав, аж тут -

дзвінок : знову треба на урок!..

А урок?

На ньому тільки встигне він

схопити двійку...

Нулик: (загадково) Я вам ще дещо розкажу...

Пісня «А ты меня любишь? Ага»

(Виходить Папус, Добра Фея, Лиха Фея, Одиниця і Двійка.)

Папус: Які ви молодці! Як багато вмієте, поважаєте один одного, товаришуєте. Тому в мене для вас сюрприз. Погляньте кого я привів!
(Виводить на сцену Лиху Фею, Двійку і Одиницю)

Добра Фея: А ось і вони! Ну що куди ви заховали наш дзвоник?

Лиха Фея: Так, справді, ваші діти виявились дуже гарнесенькими і розумнесенькими, вони змогли зняти чари з дзвоника. Одинице,Двійко, Віддайте їм дзвоник!

Одиниця: Але що ми тепер робитимемо?

Двійка: На так подобається цей дзвоник.

Добра Фея: А ви самі були коли – небудь в цій країні? Читати, писати та рахувати вмієте?

Лиха Фея: Ми все вміємо.

Добра Фея: А ми зараз перевіримо.
– Одиничко, до скількох ти вмієш рахувати?
– До кінці.
– Добре, порахуй ось ці кубики.
– Один,… один,…один,…все!
– Усе зрозуміло!
– Двієчко, а який сьогодні день тижня?
– Сьогодні п’ятниця (дивиться на годинник)
– Чому?
– Якщо стрілка стоїть на п’ять це означає п’ятниця.

Добра Фея: Нічого ви не вмієте та не знаєте, тільки шкодити можете. А хочете ми вас з собою візьмемо та навчимо всього, що вміємо?

Лиха фея: Дуже хочемо! Я ніколи не ходила до школи. Візьміть мене до себе!
Будь ласка!

Добра Фея: Діти пробачимо Лихій Феї її витівки, візьмемоз собою в нашу чудову школу?

Діти: Так.

Добра Фея: Діти, подивіться кожна з них окремо це всього лише одиниця
та двійка, а разом…? Правильно «12»! Ось із дванадцятьма балами ми будемо дружити. Обіцяєте бути слухняними учнями, слухати вчителів і виконувати всі завдання? Тоді ласкаво просимо до Царства Знань!

Під пісню “Перший дзвоник” діти виходять на сцену”

 Вірші

Фарби кольорів

І до школи запросила

Нас, маленьких першачків.

2. На відмінно вчитись хочу,

Є вже зошит з букварем,

Був я вчора просто хлопчик

Став сьогодні школярем.

3. Мріяв я ходить до школи,

Дванадцятки заробляти.

Ти, матусю, не хвилюйся,

Буду добре працювати.

4. Життя цікаве, трудівниче

Розпочинається у нас.

Багато треба знати, вміти,

Бо вимагає цього час.

5. Ми тепер – не просто діти,

Шестирічки-неумійки,

Шестирічки – перший клас,

Школярі тепер всі з нас.

6. Якщо вчимося ми у школі,

То звемося – школярі.

Радо в школі зустрічають

Однокласники мої.

7. Ми старанно і сумлінно

Будем вчитись на відмінно.

8. Оберемо депутата

І дамо йому наказ:

Щоб перерв було багато,

А урок – в неділю раз.

9. Проведемо конкурс гарний

«Міс» і «Містер» 1 – й клас.

Як знайдеться спонсор класний,

Так поїдемо до США.

10. Отакі в нас перші плани,

Ви поправте, як не те.

І на нас уважно гляньте –

Гідна зміна Вам росте!

11. Найсвітліша дорога на світі –

Це дорога до знань, до школи,

Пам’ятайте це, любі діти,

Не забудьте цього ніколи.

12. І хоч вчитись нелегко буває,

Та наука завжди хороша.

Кожна в світі людина знає,

Що знання – це найлегша ноша.

13. Хай не ваблять витребеньки,

Хай вас лінощі не точать.

Хай живеться вам легенько

І навчається охоче!

14. Ми першокласники.Це значить

У світ навчання ідемо,

Тому урочисто сьогодні

Свою ми клятву даємо.

15. Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив за мету:

Скоро стану інженером,

Тільки трохи підросту.

16. Скоро я навчусь писати,

Буду так багато знати!

Потім стану я студентом,

А тоді вже — президентом!

17. Я банкіром хочу стати:

Полюбляю рахувати.

18. А я буду депутатом,

Бо люблю голосувати!

1 9. Я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.

20. А я вчителькою стану,

Буду вчити малюків.

21. Поки ще казати рано,

Може, в бізнес я піду.

Чи фотомоделлю стану,

Якщо зростом підійду.

 (Хлопці йдуть за куліси)

Пісня”Перший раз у перший клас” (колективно)

Як вільно веселка у небо злітає

І грає всіма кольорами,

Так вільно моя Україна співає,

Йдучи нелегкими шляхами.

Із дерева роду зростає пагіння

І лине до сонця, до світла.

Стрічай, Україно, нове покоління,

Що ніби веселка розквітло.

Нам, дітям, народженим в вільній державі

Судилось багато зробити:

Наш прапор підняти у мирі і славі

Й любові зорю засвітити.

Стрічай, Україно, чарівне суцвіття –

Дітей своїх рідних у школі.

Сміливо веди їх у тисячоліття

У щасті, з любов’ю до волі.

         

Інсценування усмішок

* * *

—     Володю, підемо після школи грати у футбол?

—     Не можу, я повинен допомогти таткові готувати мої уроки.

* * *

—     Іринко, а хто за тобою сидить?

—     Я не знаю, бо вчителька казала, що обертатися назад не можна.

* * *

—     Вставай, Максимку, бо спізнишся до школи.

—     Не спізнюся. Школа цілий день відчинена.

 (Діти заходять за куліси)

Пісня “Школа” Войтехи

Вчитель: Шановні  батьки, ваші діти вже носять горде звання УЧЕНЬ. Ми, вчителі, і ви, батьки, мріємо ,щоб наші діти були найщасливіші в світі. У нашому розумінні щастя — це здоров я, успіхи в навчанні, повага , достаток, міцна сім я, радісні дні... А як діти тлумачать слово “щастя”?

   Вірш “Щастя” Г.Костельницької.

Щастя — це безмежжя сонця в небі,

Це троянда в ранішній росі,

На озерці тихім білий лебідь,

Усмішка, відбита у сльозі.

Щастя — це коли дощі співають,

А в кімнаті затишне тепло,

Це коли тебе завжди стрічають

Ду б не був ти, щоб там не було.

Щастя — це коли під зорепадом

Несеш у жменях безліч мрій.

А коли впаде казкова ніч за садом ,

Ти відчуєш дотик своїх мрій.

Щастя — це родина, школа,

Друзі, річка, і за полем ліс,

Щастя в тому, що моя країна

Більш не знала болю та дитячих сліз.

Пісня “Веселкова”

Про калину пісня лине, до неба злітає. Гей, родино, Україна веселкою грає. Синє небо обіймає золоті роздоли. Нас чекає, зустрічає веселкова доля. Приспів: Хай у кожному серці, наче сонячна мрія, Заспіває веселка на добро і надію! Понад світом-дивоцвітом веселка іскриться. Будем дбати, шанувати прадавні криниці, Ярославові поради, кобзареве слово, Честь козацької громади, солов'їну мову. Приспів.