Свято української мови

Звучать фанфари «Заходять глядачі»

Звучать фанфари «Початок» (з 23 сек тихіше)

1-й:        Новина сьогодні в нас!
               Писарю, читай наказ.

Писар:   Головний по виховній
                Надіслав наказ нам свій:
                Кожний клас готує зразу,
                Згідно даного наказу,
                Сценки, вірші і пісні,
                Та ще й танці запальні.
                Хочете того чи ні,
                Все зробити за два дні.

2-й:         А що буде, як узяти
                Утекти й не виступати?

Писар:    Всім, хто буде сачкувати,
                 Їсти місяць не давати,
                 Впертих дуже не жаліти
                 Кропивою пожалити.


3-й:          Нам проблем не треба теж!
                 Друзі, виступим?

Всі:         А вже ж!

Звучить загальна пісня С.Ротару «Мій рідний край».

Ведуча. Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.

Ведучий. Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.

Ведуча.Тож починаєм наше свято.
У рідній мові слів багато,
Вона чарівна, пелюсткова
І мелодійна, й пречудова

Ведучий. І рідну мову треба знати,
Вона ж для нас як рідна мати.
Вивчаймо ж мову з юних літ,
Щоб українцями йти в світ

Звучить мелодія Ярослава Джуся (з 20 сек звучить тихо)

Чарівниця. Я — Чарівниця, берегиня рідної мови. Не даю їй пропасти в лиху годину і хочу, щоб ви теж берегли і знали українську мову. Я прийшла до вас з глибини віків і дуже хочу почути, що ви знаєте про мову, і як ви розмовляєте, тому що мова — це найбільше багатство народу.

Хочу до вас я звернутися, діти.
Можна людині без мови прожити,
Можна без пісні, без загадки й казки?
Хто відповість? Поміркуйте, будь ласка!

Учень 1

Як же людині без казки і слова,
Без задушевної пісні й розмови?
Думаю я, що таке неможливо.
Мова людини — це щастя, це — диво!

Учень 2

Правильно думаєш. Мова — це диво.
З нею людина розумна й щаслива.
Знаючи мову, спілкуються люди,
Мова загине — й людини не буде.

Учень 3

Як же без мови? Не уявляю!
Я щохвилини про щось та й питаю.
А коли мови не будемо знати,
Як же ми зможемо світ пізнавати?

Чарівниця.

В світі ми — люди і правильно, діти,
Людям без мови не можна прожити.
Ще повідомити хочу вам я
В кожній країні є мова своя.
Кожна людина свою мову знає.
Любить безмежно її й поважає.
Рідна одним мова східна — японська,
Іншим найкраща — китайська, естонська.
Мова у світі панує англійська,
Нам найрідніша своя, українська.

Учень  Ми з вами всі живемо в Україні,
Мова чудова й пісні в нас чарівні.
Треба, щоб мову ми вчили і знали,
Й нею усі розмовляли.

Учень. Пісня українська!
Хто не був зачарований нею?
Вона натхненна, мелодійна,
Безмежна широтою і красою образів.

Учень. Ну де ще є така чарівна пісня?
Серед яких на світі мов?
То серце від журби неначе стисне,
А то повіє радість і любов.

Виконується пісня «Вишенька черешенька».

Звучить мелодія Ярослава Джуся (з 20 сек звучить тихо)

Чарівниця. Молодці, діти. Але чи знаєте ви, що у нашій рідній мові є «чарівні» слова?

Діти. Так, знаємо!

1-й учень.

Є в нашій мові слова пречудові:
Гарні звертання, слова-привітання.
Треба їх добре нам пам’ятати
І повсякденно у мові вживати.

2-й учень.

 «Доброго ранку!» і «Доброго дня!» —
Не забувай говорити щодня.
А як збираєшся спати лягати.
Не забувай «На добраніч!» сказати!

3-й учень

Слово подяки завжди пам’ятай,
«Дякую!» — слово частіше вживай!

4-й учень

Слово чарівне відкриє нам казку.
Лише скажи тепло й ніжно — «Будь ласка!»
«Прошу», «Пробачте» і «Будьте здорові!»
Музика лине у кожному слові.

5-й учень

До гарного слова нам треба звикати.
Щоб мова була як дзвінке джерело.
Подумай сім раз, перед тим як сказати,
Щоб слово твоє людям радість несло

Чарівниця. Молодці, діти, «чарівні» слова ви знаєте. Але чи завжди ви правильно їх вживаєте? (Відповіді дітей.)

Зараз ми послухаємо, як треба правильно вживати слова.

1-й учень

Ну, як це правильно сказати?
Які слова вживати нам?
Відкрити що? Що відчиняти?
Як дати лад усім словам?
Що треба просто розгортати?
Що відкупорить, відімкнуть?
Коли слова які вживати?
І як дитині це збагнуть?

2-й учень

Все просто, в нас багата мова,
Для всього є свої слова.
Уважно прислухайсь до слова
І зрозумієш ці дива.

3-й учень
Прокинувсь — відкриваєш очі
І відкриваєш дивний світ.
І душу відкривай охоче
Ти для добра з маленьких літ.

4-й учень

Вікно до сонця відчиняєш,
Для друзів двері відчиняй.
Замок у дверях відмикаєш.
Ти добре це запам’ятай!

5-й учень

Що закупорене тісненько,
Відкупорити треба нам.
Запам’ятай і це гарненько
І раду всім даси словам.

6-й учень

А книжку треба розгортати
Й перегортати сторінки.
Щоб у житті все добре знати,
Бо ж світ цікавий і дзвінкий.

      Правильно — вірно

В світі людині без віри не жити —
Вірно — кохати, вірно — любити.
Бути завжди вірним слову своєму.
Вірні є друзі в житті у моєму.
Друзі надійні і віддані, й щирі
З ними живемо ми в дружбі і в мирі.
Правильно треба все в світі робити:
Правильно думати, правильно жити,
Правильно треба з людьми розмовляти,
Правильно слово умій добирати!

Лікувати і лічити

Лікар лікує хвороби в дитини,
Біль головний може зняти в людини.
Лікар уміє усіх лікувати,
Знає, як раду хворобам давати.
Лічимо ж гроші, присутніх, машини,
Лічимо роки і дні, і хвилини.
Лічимо зорі, а їх є без ліку.
Як полічити усі чоловіку?

Числівники другого десятка

— Назвемо числа по порядку,
Від одного аж до десятка.
Вперед й назад — усі відразу
І не збиваємось ні разу!
А з десяти до двадцяти
Як наголос поставиш ти?
— Казати треба — одина́дцять!
Скажу так само — чотирна́дцять!
Вимова в числах цих одна —
Скрізь наголос над складом на!

Звучить мелодія Ярослава Джуся (з 20 сек звучить тихо)

Чарівниця. Молодці, діти, правильно ви все сказали. Але в повсякденній розмові ви частенько вживаєте «суржики», тобто такі слова, що їх немає в літературній українській мові. Це -слова-кальки з інших мов.

Учень.

Так, слово кожному своє.
Багато слів у мові є.
Їх вивчити потрібно й знати,
Щоб в мові правильно вживати.
Але частенько наші діти
Не вміють чисто говорити.
Вживають суржики-слова,
І слів тих повна голова.
Вони вставляють їх в розмову,
Свою засмічуючи мову.

Чарівниця. Весело у нас виходить. Розумієте, діти, що словом треба вміти користуватися. Як у вашому класі всі називають один одного: по імені чи прізвиська придумують?

(Відповідь учнів)

Учень.

В класі спілкуються радісно діти
І називають гарно імена.
Але не раз, нема де правди діти,
Проблема виникає все ж одна.

Хтось замість Галя крикне просто Галька,
Бо ж і невиховані діти є.
Летить в повітрі слово, наче палка,
І вуха ріже, й неприємно б’є.

А як чудово, коли дружні діти
І гарно називають імена.
Всім хочеться сміятись і радіти,
І клас тоді, немов сім’я одна:

Артемчик та Іринка,
Оксанка та Роман,
Діана та Даринка,
Іванко та Богдан.

Бо кожен прагне радості й любові,
І доброти, і ласки, й теплих слів.
Та щирості людської в кожнім слові,
А зла ніхто ж ніколи не хотів.

Чарівниця. А тепер настав час конкурсу Знавців рідної мови.

1.      «Ой, яка ж чудова рідна мова!»

Учасники по черзі називають слова, якими можна охарактеризувати українську мову.

(Милозвучна , барвінкова,

Чарівниця. А тепер настав час усім разом вірші складати. Останнє слово другого рядочка будете добирати за змістом в риму.

Щоб розумним й мудрим стати,
Треба рідну мову ... (знати).

А щоб вміти говорити,
Треба рідну мову ... (вчити).

Знає кожен з нас чудово —
Не прожити нам без ... (мови).

Рідна ж мова пелюсткова,
Мудра, світла, ... (світанкова).

І дзвенить щодня і в свято,
Бо вона така ... (багата).

І така джерельно-чиста
Наша мова ... (промениста).

Чарівна і калинова
Наша мова ... (веселкова).

В ній такі слова чудові,
Хліб і сіль на ... (рушникові).

В ній в віках батьки і діти,
Як без мови в світі ... (жити)?

Понад світом хай лунає.
Хай ніхто не ... (забуває).

Рідну мову українську,
Мудру, щедру, ... (материнську).

Звучить мелодія Ярослава Джуся (з 20 сек звучить тихо)

Чарівниця. Молодці, діти, правильно ви все сказали. Бачу, рідну мову ви знаєте. І в цей святковий день хочу вас привітати подарунками.

Учень.

Пані Чарівнице, дякуємо за подарунки. Ми теж підготували для тебе танець «Ромашка». Хореограф-постановник Казимір Ірина Петрівна.

1-й учень.
Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!

2-й учень.
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.

3-й учень.
В ній стільки слів, що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти зможеш просто безліч знань.

4-й учень.
То ж мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить.

5-й учень.
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати,
І найрідніша нам вона.

Звучить пісня «Мова єднання»

1-й учень.
Друзі шановні,
Матусі і тата,
Вдячні ми всім,
Хто прийшов на це свято.

2-й учень.
Ми – українці – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна.
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для нас всіх Україна.

3-й учень.
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мова!
У барвінки зодягайся, українське слово.

4-й учень.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,
Як з дитячої колиски мову покохали.

5-й учень.
Вже кінчилось свято
І прощатись нам пора.
Ми бажаєм країні

Разом.
Щастя, миру, добра.